Клуб словесників "Світоч"

1.Виступ керівника клубу “Світоч” Лінкевич Л.П.

Слово

Зустрілося слово, спинилося слово:

Полюби мене кленово.

Даленіло в степу, мерехтіло, як мрево:

Полюби мене тополево.

Блукало в гаю і гукало невпинно:

Полюби мене черемшинно.

Зникало назавжди й приходило знову:

Полюби мене калиново.

Наді мною тепер, наді мною, як небо:

Полюби мене вишнево!

2. Літературна композиція “Моя мова калинова” (літстудійці ЗОШ № 28).

1.     Прийняла я дарунок від нені – то мова,

Тому скарбу ніколи не скласти ціни,

Моє серце вона осява барвінково,

Будьте вдячні матусі, і дочки, й сини.

2.     Мова рідна звучить, наша мова –

Шум гаїв, шелест ниви у ній,

Кобзи пісня тривожна, діброва

І Дніпра неспокійний прибій.

3.     О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонія, мальви, жоржини!

Моря брилі антів, це – мова моя,

Це – мова моєї Вкраїни!

4.     Вона – як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

5.     Як путівець між нивами – проста,

Барвиста – наче далеч веселкова.

Такою увійшла в мої вуста

І в долі заясніла рідна мова.

6.     З роси, проміння, шуму колосків

Воно явилось – чисте першослово,

Аби з ясних слов’янських берегів

У світі засвітилося дніпрово.

7.     Я знаю: мова мамина – свята.

В ній вічний, незнищенний дух свободи.

Її плекали душі і вуста

Мільярдів. Це – жива вода народу.

8.     Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива, -

Перші матері слова,

Перша пісня колискова.

9.     І спасе того в недолі

Наша мрія золота,

Наше гасло і мета:

Рідна мова в рідній школі!

10.                       Плекаймо в серці кожне гроно,

Прозоре диво калинове.

Хай квітне, променить червоно

В сімї великій, вольній, новій.

Вчитель:  Розцвітай же, слово,

І в родині, і у школі,

Й на заводі, і у полі

Пречудесно, пречудово –

Розцвітай же, слово!

Хай ізнов калина

Червоніє, достигає,

Всьому світу заявляє:

Я – країна Україна –

На горі калина!

  

3. Добрий день, мій рядок кароокий,

Побратиме моїх безсонь!

Зупини її, мить високу,

Для моїх молитовних долонь…

 Слово надається лауреату премії ім. В.Свідзинського, письменнику, краєзнавцю, заступнику голови ЖОО НСПУ Сірику А.С.).

Презентація книги  Сірика Анатолія Силовича “Мова творить народ”

Коли молодість хочеш свою повернуть,

Спалахнути вогняно, рушаючи в путь,

Коли хочеш і ніжність свою і красу

З хвилюванням відчуть, як на вії сльозу,

Хоч прийшлось ту сльозу

Ненароком змахнуть, -

Слухай пісню вкраїнську

Народна пісня «Ой піду я в ліс по дрова»

Виступає учень 6 класу з поезією М. Пасічника «Штрихи до біографії»

4.Тема мови у творчості Михайла Пасічника. (Виступ голови ЖОО НСПУ М. Пасічника).

Пісня «Як у нас на Україні» (Барановська Віта)

5.Виступ Пультера Станіслава Олександровича, професора ЖДУ імені Івана Франка, голови науково-методичної ради вчителів української словесності міста Житомира.

Мова

Я – земля.

Моя мова – звичайна трава-самосійка,

А якщо поіменно – то всі імена свого роду я маю:

Спориш, подорожник, трав-мурава…

Я – земля.

Моя мова – дерева і квіти,

Тут абетки не вистачить,

Щоб усі поіменно назвати.

І тому тільки знає земля нашу мову,

Лиш вона прислухається:

Як ми прагнемо,

Як проростаєм,

Як до сонця, до світу тягнемось,

Як за землю корінням тримаємось.

Бо ж земля без коріння – то не ми,

А без мови своєї – ми й поготів не земля;

Ми – безіменні, як порох під вітром.

Та на щастя

Я чую і землю, і квітку, і траву, і дерева…

То я проростаю!