Події

6 листопада 2014 року у школі пройшов семінар на тему 

"Ейдетика як метод розвитку  образного мислення школярів" 

1. Графічний прийом.
2. Суть інноваційної технології.

У сучасній дидактиці відбувається активне впровадження компетентнісного підходу. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти наголошує на необхідності формування у молодого покоління сучасного світогляду, здатності до самостійного наукового пізнання, самоосвіти та самореалізації. Фінальним результатом освітнього процесу має стати рівень сформованості ключових компетентностей особистості, зокрема уміння вчитись.

Педагогіка трактує поняття «ключових компетентностей» як визначення соціального замовлення держави системі освіти, завданням якої є формування в молодого покоління тих знань, поведінкових моделей, цінностей, що допоможуть йому бути успішним у соціумі.

Змістове поле (за визначенням Смагіної) сучасного компетентнісного уроку перенасичене інформацією, яка змінюється, тому навчальний процес повинен бути так організований, щоб випускник не тільки міг адаптуватись у швидкій зміні знань про світ, але й був спроможний перетворювати цей світ, засвоюючи знання у процесі власного дослідження, творчій діяльності.

Актуальність використання інноваційної технології обумовлюється потребою вибору таких методів та форм навчання, які б сприяли залученню учнів до активної діяльності й забезпечували б формування у старшокласників цілісної картини світу. Одним із активних шляхів розв’язання поставленого завдання є використання методів візуалізації навчального процесу, серед яких означимо графічні зображення.

Інноваційні технології, методи розвитку критичного мислення учнів не є новим явищем. Правильніше стверджувати, що вони стають традиційними.

Механізм критичного мислення включає в себе психологічні процеси рефлексії, аналітико-синтетичну розумову діяльність, практичну орієнтацію, внаслідок чого може бути проінтерпретований як форма практичної логіки.

У науковій літературі розвиток критичного мислення традиційно пов'язується з проблемним навчанням, під яким слід розуміти «таку організацію навчального процесу, яка передбачає створення у свідомості учнів під керівництвом учителя проблемних ситуацій та активної самостійної діяльності учнів з їх розв'язання, у результаті чого відбувається творче оволодіння знаннями; уміннями, навичками й розвиток розумових здібностей» (За визначанням О.Пометун та Л. Пироженко). Проблемна ситуація створює своєрідну інтелектуально-творчу задачу для особистості учня, коли він не може зрозуміти явища, і це мотивує його до пошуку нових способів пояснення чи дії, до самостійного критичного мислення.

Щоб зрозуміти твір української літератури як мистецьке явище, дитині необхідно пропустити його крізь себе. Щоб спрямувати думки учня в правильне русло інтерпретації, на уроках української літератури доцільним вважаю використання схем, графічних зображень як ефективного прийому запам’ятовування та відтворення навчального матеріалу.

Використання графічного прийому відбувається в такій послідовності:

Схеми допомагають не тільки відтворити знання, а й їх систематизувати. Появі графічного зображення передують вислови відомих людей про письменника, цитати з твору, в яких є цікаві ключові слова, фрази, що формуватимуть проблемне питання.  Форма графічного зображення теж якоюсь мірою повинна відповідати змістові відтворюваної інформації. Наприклад, під час вивчення біографії М. Коцюбинського (10 клас) методом гронування ми  з’ясовуємо основні відомості про особистість письменника. При цьому ми зважаємо на те, що письменника вважають «сонцепоклонником». Застосування графічного прийому матиме вигляд сонця.  Наступним етапом (наступний урок)  описуваного прийому буде відповідь на питання: чому письменника називали  «сонцепоклонником» (від схеми – до розгорнутої відповіді).

Основні відомості про життєвий та творчий шлях Ольги Кобилянської презентуємо у вигляді орлиці, надписи робимо на перах крил птаха. Так старшокласники запам’ятають, що письменницю називають «гірською орлицею».

Вивчаючи творчість І.Нечуя-Левицького, пропоную учням створити схему-пояснення думки І.Франка, який назвав свого талановитого сучасника «колосальним всеобіймаючим оком України». Такі учнівські роботи мали вигляд ока, яке охоплює різні сфери діяльності письменника та  різну тематику його творів. Принаймні думку Івана Франка про І. Нечуя-Левицького десятикласники запам’ятали і зрозуміли (а це так важливо під час складання ЗНО).

Використання прийому графічного зображення проводжу на уроках у двох режимах: даю форму – учні заповнюють її змістом;  або за опрацьованим матеріалом школярі мають створити відповідну форму запису, тобто систематизувати вивчене.

Створення схем вчить дітей виділяти основну інформацію, шукати ключові слова і за допомогою логіки відтворювати потрібну інформацію. В процесі сприймання або презентації власного графічного  зображення школярі вчаться висловлювати свої думки, розвивати здогадку, уяву.

Графічний прийом, на мою думку, поглиблює процес навчання та є завершальним етапом таких інтерактивних методів критичного мислення, як дискусійне питання, «мозковий штурм», «карусель», «гронування», «ажурна пилка», «кейс-метод» та ін. На основі графічного зображення учень розкриває свою позицію, розвиває навички аргументації, вчиться узагальнювати й робити висновки.

Так, наприклад, у 10 класі (профільний рівень) вивчаємо трагедію І.Карпенка-Карого «Сава Чалий» і розглядаємо проблемне питання: Сава Чалий – зрадник чи ні? Перед створенням схеми пропоную учням інтерпретувати ключову цитату – монолог головного героя: «І там, і там провалля! Немає рівного шляху, яким привик ходить я! О, ненько, моя рідна Україно! Невже ж тобі судилося весь вік топить своїх синів у братній крові, палить і нищить все вогнем затим, щоб, утопившись і потерявши діток славних, ти надівала знов ярмо і тяжко знов під ним щоб ти стогнала?.. Коли стерно із рук моїх однято, і бачу я, що човен поведуть на неминучу гибель – я кидаю свій човен і випливу на другий берег сам! Так, так! На берег, на другий берег! І там ми будем рятувати: віру, народ і край від нової руїни! Давай сюди Потоцького умови! Я… іду. Там кохання, там слава мене жде!.. прости мене, моя Україно, коли я помиляюся… Коли ж помилку сам свою побачу, до тебе, нене, я вернуся таким же щирим сином,як і був, і всі гріхи спокутую я кровію своєю!..»

Аналізуючи ці слова головного героя, складаємо разом таку схему.

Під кожною «скелею-берегом» учні записують цитати-характеристики Сави Чалого. Висновки можуть бути (і були) неоднозначними, протилежними.  Десятикласники мислили, заглиблюючись в деталі тексту. Проте вони точно запам’ятали героїв твору, проблематику,  яка розкривається через їх образи, а Сава Чалий залишився в їх пам’яті як образ людини, яка вагається, човен якої не може пристати до жодного із скелястих берегів ворогуючих сил.

Ще одним видом роботи на уроці літератури, де застосовую графічний прийом, є компаративний (порівняльний)  аналіз. Звернемося для прикладу знову ж таки до «Сави Чалого» І.Карпенка-Карого. Таке завдання дозволить нам з’ясувати місце твору в контексті  розвитку української літератури.  Графічні зображення, створені учнями, удосконалять навички співставляти, порівнювати, робити висновки. Співставлення з іншими творами української літератури учні робили на основі спільної історичної доби, спільних героїв, спільної проблематики.

Для схем-порівнянь знову ж таки вчителем був підібраний вислів, який необхідно було підтвердити або спростувати: «І. Карпенко-Карий не обійшовся і без історичної тематики («Паливода ХVІІІ ст. ”, «Сава Чалий», «Ґандзя»). Є в них достатньо українського патріотизму, але дуже мало розуміння історичних подій. Історичні драми давали матеріал для барвистих постановок із псевдоісторичними костюмами та декораціями, з фантастичними постатями героїв із небувалими вусами тощо. Це був уже дуже неприємний поворот до дошевченківських часів українського театру» (Дмитро Чижевський, науковець-енциклопедист, літературознавець, культуролог, філософ, професор Гарвардського університету).

У результаті роботи ми одержали такі компаративні схеми.

Порівнюючи ці твори, учні знайшли ще один вислів відомого літературознавця С.Єфремова, який допоміг їм у виконанні завдання: «Хоча й ідеали Тобілевича й не відзначаються широтою, вони показують, як автор вдумливо ставився до життя й як пильно шукав відповіді на «прокляті питання» часу. Так само вдумливо він ставився до минулого нашого народу (найкраща у нас драма «Сава Чалий»)».

Щоб складання схем було вдалим, а їх використання ефективним, важливо мати вчителеві в арсеналі вислови з неординарними, неоднозначними думками. Необхідно навчити дітей шукати основне, ключове слово, яке допоможе розв’язати ту чи іншу проблему. Робота із складанням графічних малюнків до творів допомагає розвивати асоціативне мислення, що стане школярам в нагоді під час проведення ЗНО.

Технологія критичного мислення буде успішною, якщо підготувати учням графічну опору, а ще краще вона сприйматиметься, якщо її виготовлять самі учні, тоді, справді, матеріал стає зрозумілим. Для вчителя це не дуже просте завдання, оскільки потрібно укрупнити навчальний матеріал, а не зважати тільки на параграфи підручника, необхідно підготувати учнів-консультантів. Але на таких уроках з використанням прийому графічного відтворення висловленого учні перебувають в активному стані більше, ніж учитель.

3. Автор-розробник: Лінкевич Людмила Петрівна, вчитель української мови та літератури, вчитель І категорії.

4. Об’єкт інноваційної діяльності: нові  інтелектуальні продукти – графічні інтелектуальні карти пам’яті.

5. Колектив або особа, які апробують дану технологію: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 28  м. Житомира та вчителі області.

Апробація графічного прийому проходить в рамках регіонального експерименту «Формування вміння вчитися як ключової компетентності засобами предметів гуманітарного циклу». Матеріали експериментального дослідження були презентовані вчителям області на регіональній науково-практичній конференції«Проблеми наукового забезпечення переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти в регіоні» (23 жовтня 2013 року).

6. Прогнозовані результати: графічна опора допоможе вчителю-словеснику у ефективному викладі програмового матеріалу, а учнів спонукатиме до самостійної роботи та сприятиме розвиткові уміння вчитися як ключової компетентності.

7. Друкована продукція з досвіду впровадження інноваційної педагогічної технології:1)Лінкевич Людмила. Комплексне застосування технічних засобів навчання на уроках української літератури / Людмила Лінкевич // Українська література в загальноосвітній школі. –  № 5. – 2013. – С. 40-41.

2) Подано до друку статтю:Барановська Віта, Лінкевич Людмила. Використання методів візуалізації мислення у формуванні уміння вчитись як ключової компетентності.

 Міжнародний літературний шевченківський конгрес

10-11 березня 2014 року у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся Шевченківський міжнародний літературний конгрес, що став знаменною подією не тільки для України, а й для загальноосвітньої школи № 28 м. Житомира. Учениця 10-А класу Глінчевська Олена, переможець обласного конкурсу-захисту робіт МАН та її педагогічний керівник Лінкевич Людмила Петрівна були запрошені в ролі доповідачів на засідання круглого столу "Постать Тараса Шевченка та українська філософська культура", що пройшов на філософському факультеті КНУ імені Тараса Шевченка 11 березня 2014р.

Приємно відзначити, що Глінчевська Олена гідно представила провідним шевченкознавцям України і світу результати власного дослідження на тему: «Діалог століть: націософія мистецької спадщини Тараса Шевченка та Олеся Бердника у викликах сучасності».

200-літній ювілей Тараса Шевченка викликав необхідність наукової розвідки учениці. Процитуємо матеріали дослідження Глінчевської Олени та Лінкевич Л.П.: «Тарасу Шевченку та Олесю Берднику властиве не тільки глибинне відчуття причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії – обох митців єднає націотворча ідея щодо перспектив майбутнього України».

Тези виступу наймолодшої учасниці круглого столу видані у випуску «Постать Тараса Шевченка та українська філософська культура: Матеріали круглого столу філософського факультету (в рамках Шевченківського літературного конгресу) 11 березня 2014р».